Чому у 2019 році в Україні зменшиться кількість нелегального пального

В Україні з порушеннями працюють, щонайменше, 1,5 тис. заправок. Обсяг реалізації палив через заправні пункти, які працюють без дозвільних документів, в місяць складає близько 40 тис. тон. Тіньовий ринок, зокрема, в сегменті ДТ складає 20%, а скрапленого газу — 30-50% в залежності від регіону. Прогнозні втрати державного і місцевих бюджетів в 2018 році складуть близько 10 млрд. грн.

Нелегальні точки продажів розміщуються і експлуатуються без належного оформлення землекористування, без дозволів на експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки; реалізують паливо без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО або касових апаратів), працюють без оформлення трудових відносин з працівниками та спотворюють добросовісну конкуренцію на ринку.

Наразі на паливному ринку України склалася кризова ситуація, для вирішення якої необхідно вживати комплексні заходи. Мета Нафтогазової Асоціації — зробити ринок нафтопродуктів прозорим, а всіх його учасників публічними.

10 грудня 2018 р Президент України Петро Порошенко підписав закон № 9260 про зміни до Податкового кодексу. Документ передбачає зокрема запуск системних змін в Податковий кодекс та інші законодавчі акти спрямованих на викорінювання тіньового сегмента з ринку нафтопродуктів.

Що пропонується в новому Законі?

Запуск в 2019–2020 роках системних комплексних заходів контролю за обігом пального в країні, а саме:

• введення з 1 липня 2019 року ліцензування діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі паливом;
• модернізація з 1 липня 2019 року системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) з переходом на облік палива по акцизним складам;
• поетапне введення системи контролю за обігом та залишками палива на акцизних складах з використанням рівнемірів і витратомірів-лічильників;
• контроль над цільовим використанням палива, призначеного для авіаційного транспорту.

Під ліцензування підпадають суб"єкти господарювання, які є власниками або користувачами місць, де вони здійснюють діяльність з виробництва, зберігання пального (власного або отриманого на зберігання від інших осіб), оптової та роздрібної торгівлі пальним. Також ліцензування потрібно суб"єктам господарювання, які здійснюють оптову торгівлю пальним без наявності у них відповідних місць торгівлі.

Зберігати пальне без отримання ліцензій мають право бюджетні та комунальні підприємства; підприємства системи державного резерву та підприємства, які зберігають пальне, що споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Ліцензії видаватиме Державна фіскальна служба (ДФС) терміном на 5 років, а реєстр ліцензіатів буде розміщуватись на сайті ДФС у вільному доступі із зазначенням всіх місць торгівлі. Також до Єдиного реєстру ліцензіатів будуть вноситись відомості про видачу, призупинення або анулювання ліцензії.

Отримання ліцензії не буде обтяжливим для бізнесу. Вартість річної плати складатиме 780 грн за виробництво або зберігання пального; 2 тис. грн. коштуватиме ліцензія за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, та 5 тис. грн. — за кожне оптове. У разі відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, вартість становитиме 10 тис. грн.

А ось робота без ліцензії передбачає штрафи в розмірі від 250 тис. грн. до 1 млн грн. в залежності від виду діяльності.

Як буде вестись облік пального?

Витратоміри-лічильники та рівнеміри (ЗВТ) необхідно встановити на акцизних складах. А саме: на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу встановлюється витратомір-лічильник, а на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі встановлюється рівнемір.

Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення сировини, що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в пальне, обладнуються тільки витратомірами-лічильниками. Вони встановлюються на кожному місці відпуску пального наливом з такого акцизного складу.

Паливороздавальні колонки, на якіх є позитивні результати повірки або оцінка відповідності виконують функції витратомірів-лічильників.

Акцизні склади, витратоміри-лічильники, рівнеміри та резервуари потрібно зареєструвати в ДФС.

Розпорядники акцизних складів зобов"язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх у Єдиному державному реєстрі в такі терміни:

• акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів — не пізніше 1 липня 2019 року.
• акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких від 1000 до 20000 куб. метрів –не пізніше 1 жовтня 2019 року.
• акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів — не пізніше 1 січня 2020 року.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності.

Рівнеміри-лічильники також повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування.

Як буде працювати система контролю?

Модернізована СЕАРП запрацює з 1 липня 2019 року. Основні зміни спрямовані до наближення обліку обсягів пального в системі до їх фактичного місцезнаходження, для чого змінені порядок складання та реєстрації акцизних складів, порядок обліку обсягів палива, введений облік транспортних засобів, які переміщують паливо по країні. Також посилена відповідальність: за зберігання або переміщення пального на акцизних складах або на акцизних складах пересувних без їх реєстрації. Можлива конфіскація необлікованого пального.

На кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) потрібно формувати дані щодо фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби, добового фактичного обсягу отриманого та реалізованого пального. Такі данні формуються у розрізі видів пального за кодами УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 150 С.

Нафтопереробні заводи формують тільки данні щодо добового фактичного обсягу реалізованого пального.

Дані формуються після проведення останньої операції з обігу отримання, відпуску пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, наступну за звітною добою, та передаються до ДФС не пізніше ніж до 23 години 59 хвилин доби, наступної за звітною добою.

Дані передаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів. В свою чергу форма електронних документів затверджується Мінфіном. Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників. Під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника — заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу.

За порушення вимог щодо встановлення та реєстрації витратомірів та рівнемірів встановлені штрафи у розмірі 20 тис. грн. за кожний необладнаний резервуар та/або не зареєстрований рівнемір — лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу та/або не зареєстрований витратомір-лічильник. Та 50 тис. грн. за кожне аналогічне повторне порушення протягом року.

За порушення вимог щодо відправлення електронних документів до ДФС встановлено штраф у розмірі 1 тис. грн. за кожний не переданий електронний документ до ДФС. Такий штраф застосовується з 1 січня 2020 року.

Впровадження перерахованих вище комплексних заходів допоможе ліквідувати тіньові схеми, зробити ринок прозорим, підвищити його конкурентність та інвестиційну привабливість, а також збільшити надходження до державного бюджету (до 10 млрд. грн./рік).

Источник